правда

А потім, коли почало темніти, ти показав на небо і сказав, що там є по зірці для всього, що ти любиш у мені.

Тільки вона не йшла з мене з голови. Стирчала, як скалка. Хотілося побачити її, серед цих спітнілих баб без обличчя та імені. Побачити, заспокоїтися та забути. І я її побачив.

Не думай про те, що на тебе чекає, - наказала собі Елфі. - Не думай про розжарений потік магми, який ось-ось поглине цей крутий кораблик. Не думай про політ до поверхні, коли сила в два махи вивертатиме тебе навиворіт. І вже звичайно, не думай про кровожерливий тролль, готовий намотати твої нутрощі на ікла. Не треба.

Вогонь, який горить вдвічі яскравіше, згоряє вдвічі швидше.

Я помер - Я прокинувся. Так, смерть – пробудження!

— Діне, а що ти зробив, коли думав, що я помер? — Спланував ремонт у твоїй кімнаті. Джек Лесі. Диско куля. Щоб все так стильно, знаєш?

Буває, я бунтую І шефа критикую. Я сперечатися з ним намагаюся, Але одразу прокидаюся. Ні-ні, мені слово шефа — закон. Вперед, жодних міркувань! Я тільки в одному глибоко переконаний: - Не треба мати переконань!

Чути, як твоя маленька дитина зригує - це найщасливіший момент у житті. Це момент, від якого отримуєш найбільше задоволення.

Пам'ятайте: кожен, кого ви зустрічаєте, щось боїться, щось любить і щось втратив.

Говорити про важливість уявного героя дуже складно. А герої дуже важливі. Вони говорять нам щось про нас. Підручники історії розповідають про те, ким ми були, документи про те, хто ми є зараз. Герої говорять, ким ми хочемо бути. І багато наших герої мене засмучують. Але, знаєте, коли створювали саме цього героя, Доктора Хто, йому дали не пістолет, а викрутку, щоб він міг усе полагодити. Йому дали не танк, не військовий корабель, йому дали телефонну будку, з якої ви можете покликати на допомогу. Йому не дали суперсил, гострих вушок або випікаючих променів, йому дали додаткове серце. Йому дали два серця! І приголомшливо те, що момент, коли нам не знадобиться такий герой, як Лікар, ніколи не настане.