життя

Місячне світло виявляє нашу справжню сутність. Ми не живі, а отже, не можемо померти, але ми й не мертві. Вічна агонія - я страждаю від спраги і не можу її вгамувати. Вмираю з голоду і не можу померти. Я не відчуваю нічого – ні вітру, ні бризок морської води в обличчя, ні сонця, ні тепла жіночого тіла.

Навіщо даремно уявляти те, чого немає, і навіть не може бути? Потрібно вчитися тверезо дивитися на світ.

Веселість у суспільстві часто одна личина.

Якщо ми всі самотні, то на самоті ми всі разом.

Люди птахів із клітин випускали, щоб самим вільними стати.

Той, кому нема чого втрачати, може всього добитися, того, хто не чутливий до болю, ніщо не поранить.

... якщо ви перестанете твердити людям, що після їх смерті все буде гаразд, то вони, можливо, спробують навести лад, поки ще живі.

- Простих людей немає, - сказав граф. – Кожна людина, яка коли-небудь тупцювала цю землю, вважає себе центром всесвіту. - Він і є центром свого маленького всесвіту, - сказав я. - І в цьому всесвіті він сам собі господар.

Так і є — з глузду з'їхала, з'їхала з глузду!... Відкрию тобі секрет: божевільні всіх розумніших.

Кого звинувачувати?... На мене, найпрекрасніше Скласти весь гріх на чорта — він звик До напраслини.