життя

— Коротше, вихопив я арбалет і всадив срібну стрілу прямо в серце цієї мерзенної образи. Семмі чекав нас у машині, а ми з татом відтягли цю тварюку в ліс і гарненько просмажили. Я сидів, дивився на вогонь і думав: Мені шістнадцять. Хлопці в моєму віці стурбовані прищами та побаченнями. А я бачив таке, що вони ніколи не дізнаються. Що їм навіть не снилося. І ось саме тоді я ніби... — Вибрав свій життєвий шлях? - Ага.

- Що задумав, Кевін? Розкажи, ми ж друзі. - Ти мучив мене. — Я мучу всіх своїх друзів. Цим я виявляю своє кохання. Я виріс у неблагополучному районі.

- Що ти робиш? - Іду! - Але ж це твоя квартира... - Тепер ти розумієш, наскільки я зла!?

Справжня жінка не хвилюється – хвилює.

Можливо, життя не зводиться до одного кохання, але ця думка відвідала їх не раніше, ніж вони одружилися.

Лише мало хто знає, скільки треба знати, щоб дізнатися, як мало вони знають.

Ох, ці трагіки! Шляхетності пропасти, а сенсу ніякого.

— Ви дозволите вашу руку? — Руку, ногу... Я ваша вся.

Я все більше і більше переконуюсь у тому, що якість кухні якось відбивається на нашій здатності мислити та створювати картини: я, зокрема, не можу працювати успішно, коли у мене засмучений шлунок.

Ефектні рядки: …Розум всупереч, Наперекір стихіям… — в авіації категорично не застосовні: успішно просуватися«наперекір» стихіям тут вдається, тільки неухильно дотримуючись велінь розуму.