життя

То потуги, то колотнечі. Колотнечі — і знову потуги.. Так і крутимось ми, бідолахи, У віковічному порочному колі. Починали все це — варяги, А підбивають підсумки — злодії.

Якщо ви добре думаєте про себе, навіщо вам потрібно, щоб ще хтось добре думав про вас.

Ми повинні бути поінформовані, ми повинні бути спортивнішими, чи що, у своєму інтересі... Дізнатися, уточнити! Не тупо лежати або сидіти, а уточнювати, цікавитися чимось. Ну якось жити у цьому світі... не існувати, а жити.

Крім викликаних цією смертю в кожному міркуванні про переміщення і можливі зміни по службі, що можуть наслідувати цю смерть, сам факт смерті близького знайомого викликав у всіх, хто дізнався про неї, як завжди, почуття радості про те, що помер він, а не я.

Гнатися за загиблим щастям марно і безрозсудно.

- Робіть пункцію. — Треба перевірити й інші інфекції. - Пропонуєш зробити пункцію? - Мабуть так. - Геній.

Ножиці-губи виблискували, посміхаючись. - Погано ваша справа! Очевидно, у вас утворилася душа. Душа? Це дивне, давнє, давно забуте слово. Ми говорили іноді«душа в душу»,«байдужий»,«душогуб», але душа … — Це… дуже небезпечно, — пробелькотів я. — Невиліковно, — відрізали ножиці.

— Я лише сказав, що нам не можна дружити, а не чого не хочу. - І що це значить? — Ну, якщо ти розумна, тримайся від мене подалі.

Одних випробування відкидають один від одного в різні боки, а інших пов'язують ще міцніше.

Кожен має свою ношу, Джей Ді. І я не хочу бути одним із тих, хто перекладає свою ношу на інших.