життя

Будьте рішучі з нерішучістю — своєю та чужою.

У кожної пташки свої звички.

— Ти знаходиш задоволення в пороку, а потім лаєш себе за нього. - Ти знаходиш. Я з ним мирюся. Я не маю твого апетиту.

Ум служить нам часом лише для того, щоб сміливіше робити дурниці.

Я зіткну його з такого високого даху, що він помре від нудьги раніше, ніж удариться об тротуар.

— Томе, нам дали гіршу роботу. — Так, а ми ще й самі зголосилися... Іноді це триває цілу ніч... Я лежу тут і чую лопати та кирки... за стіною, там. І молюся, що сонце зійде раніше, ніж вони докопають. Ні, я не молюся - я сподіваюся. І іноді виходить – сонце перемагає. Але найчастіше — лопати перемагають сонце.

Туга - це коли хочеш чогось, сам не знаєш чого... Воно існує, це невідоме і бажане, але його не висловити словом.

Отже: гірка. Крижана і нескінченна, як та, з якою в дитинстві казкового Каю несли сани. Останній мій політ цією гіркою, і я знаю, що чекає на мене внизу.

- Класна у вас робота, хлопці. — Бути мисливцем — не робота, Адаме. Це життя. Ти вчишся на медика. У тебе є дівчина, друзі? (Адам киває). Більше ні. Якщо ти цим займатимешся, то не зможеш дозволити собі жодних зв'язків. Ніколи. Це слабка ланка. Ти підставиш цих людей під удар, вб'єш їх. Така ціна. Ти без оглядки пориваєш із усіма.

Дружини обурюються і хрестяться - який чорт несе чоловіків пропивати заробіток? А чоловіки до смерті не зрозуміють жіночої пристрасті купувати.