життя

Ми давали дітям усе, що вони просили. А в нагороду, що отримуємо, — непослух, секрети від батьків…

Я знаю лише одне: людина є об'єктивним носієм розуму, все, що заважає людині розвивати розум, — зло, і зло це слід усувати в найкоротші терміни і будь-яким шляхом.

Дотепність - це зухвалість, яка здобула освіту.

Мені не треба вірити в надприродне. Особливо зараз, коли наяву все гірше, ніж у кошмарних снах.

— А що станеться, якщо ти закохаєшся? — Ти ж не віриш у це, правда? — Ну, це ж кохання, а не Санта Клаус...

А ще вона побачила море. Раптом увесь світ перестав існувати для неї, і лише безкрайній простір тихо лежав перед очима. Серце забилося так, що, здавалося, сльози ось-ось бризнуть із очей.

Є приказка, що про мертвих треба говорити або добре, або нічого. На мою думку, це дурість. Щоправда, завжди залишається правдою. Якщо вже на те пішло, треба стримуватися, розмовляючи про живих. Їх можна образити – на відміну від мертвих.

…костюми у нього завжди з гарної тканини і пошиті вони у найкращого кравця у місті. Але чого це, якщо він їх носити не вміє?

Одна з причин людських воєн - це страх. Це«я тебе боюсь». Ксенофобія. І це дуже чудово показують шимпанзе. Тобто шимпанзе воюватимуть на винищення один з одним, навіть коли у них купа ресурсів та купа їжі, просто тому, що вони один одного бояться. Тому що це два різні племені, які можуть одне одного не розуміти. І вже це одне нерозуміння, взагалі необхідність брати і розбиратися, включати мізки, розуміти когось іншого, — викликає такий жах, таку агресію, що вони краще будуть ґвалтувати і пожирати один одного, ніж зроблять це додаткове зусилля якось один в одному. розібратися. І якщо людству вдалося відрізнитись від інших мавп, то саме завдяки тому, що якоюсь незрозумілою мутацією, випадковою мутацією, випадковим поєднанням хімічних елементів у крові в певні дні людські мавпи були здатні бути один до одного трохи менш агресивними, ніж шимпанзе.

— Мене звуть Іві. - "Іві"... "І", "Ве", "І"... Ну так, звичайно!. - В якому сенсі? - У тому сенсі, що я, як і Господь, не кидаю кістки і не вірю у випадкові збіги.