життя

Біда зі слабаками в тому, що вони змушують тебе діяти, а потім самі тебе за ці дії ненавидять.

Світ це дзеркало, і він повертає кожному його власне зображення. Похмуріться — і він, у свою чергу, кисло гляне на вас; засмійтеся йому і разом із ним — і він стане вашим веселим, милим товаришем.

Я сприймав амнезію за вищу свободу — у наш час це досить поширене захворювання.

Невроз не заперечує реальності, не хоче тільки нічого знати про неї; психоз заперечує її і намагається замінити її.

Панове, у мене для вас дві новини. Гарна ми закінчили війну, погана ми її програли.

Смерть – це також пригода.

Без небезпеки не було б чудес, без кошмарів не було б прекрасних снів.

Але, що б там не говорили, пута спорідненості дуже слабкі, коли вони не підкріплені душевною близькістю; це особливо виразно бачиш, коли стикаєшся зі справами спадщини.

Ти навчив мене головному ніколи не здаватися. Ніколи!

Внизу хтось співає. То навіть не співає, а вигукує слова пісні. Всі ці люди, яким необхідно, щоб у них постійно кричав телевізор. Або радіо, або програвач. Все це люди, яких лякає тиша. Це мої сусіди. Звуко-голіки. Тиша-фоби.