Книга / твір

Ми бачимо всюди гидоту, життя викликає в нас гіркоту і огиду, але все це лише відображення хвороби, яку ми носимо у собі.

Зрозуміло, ми не можемо точно знати, яке саме наше призначення. Але що з того? Так, Бог не надсилає інструкцій. Було б навіть безглуздо, якби Він став перед нами звітувати! Просто ми маємо пам'ятати, що воно – це призначення – у нас є. Ось чому тобі немає потреби переживати смерть. Більше того, тобі навіть не треба гнатися за життєвим досвідом — усе встигнути, спробувати вагу. Це нічого не вирішить, і так ти нічого не дізнаєшся. Але досить тобі просто пам'ятати про те, що ти потрібна, жити з цим, і тоді ти неодмінно відчуєш сенс свого життя. Він відкриється тобі, як непорушна істина. І це буде істина про тебе, твоя істина.

Недаремно кажуть, що вік видають очі. Буває, вдається геть-чисто стерти з обличчя всі індивідуальні риси, всі ознаки віку, залишається гладкий білий лист. Але очі нікуди не дінеш.

Останнім часом з ним стільки трапилося всякого, а від його власної волі так мало залежало, що врешті-решт він віддався на волю долі і не будував жодних планів.

У нашому ненадійному світі немає нічого більш важкодосяжного і тендітного, ніж довіра.

Моє серце притихло, йому захотілося трохи помовчати. Воно чекало... Моє серце знову заговорило, повільно і жарко... Моє серце скрикнуло в грудях. Зойкнуло голосно, пронизливо.

Відкрийте своє серце та прислухайтеся до того, про що воно мріє. Слідуйте за своєю мрією, бо тільки через того, хто не соромиться себе, проявиться слава Господня.

– А загалом, це нечесно. Якби кожна людина точно знала, коли помре, то прожила б куди краще життя… – Якби люди знали, коли помруть, вони, швидше за все, не жили б взагалі.

Він відчував, що ніколи не подолає своєї пристрасті, але при цьому знав, що час лікує все

—... Від цього не втекти, і ніхто тебе не втримає. - Ти можеш утримати, - говорив щиро. - Ні. Якщо втримаю, то вже не тебе.