Красиві цитати

Повага вигадали для того, щоб приховувати порожнє місце, де має бути кохання.

Нам було років по 15, коли моя подруга, на канікулах у Києві, безоглядно закохалася в хлопчика. І, повернувшись додому, обрушила на сім'ю всю міць цього нетерплячого, що змітає всі заперечення дорослих кохання. Вона хотіла негайно виїхати до Києва назовсім. Сім'ю лихоманило, з ранку до вечора дівчина влаштовувала скандали (я, зрозуміло, співпереживала її шалене почуття). І ось, пам'ятаю, епізод: черговий скандал між закоханою дівчинкою та її вісімдесятирічним дідом, професором, знаменитим у місті хірургом. — Це кохання, кохання! - кричить моя подруга. - Ти нічого не розумієш! Дід акуратно намазав повидло на шматочок хліба і спокійно сказав: — Дурне, кохання- Це роки, прожиті разом.

Я тебе ніколи не обманював і не обманю, поки живий, тому що любов є також совість, і вона не дозволить навіть подумати про зраду.

Любов, що пережила розлучення, винагороджується вічністю.

Але ж це якийсь у тебе дефект – бути таким холодним, зовсім не шкодувати живих людей. По-моєму, у нас у всіх життя і таке коротке, по-моєму, люди й так беззахисні, смертні, під цими костюмами б'ються живі серця, всі такі недовговічні…

Чому ми маємо платити за своїх батьків? Ми – заручники їхньої ненависті, Робере. І не тільки ми, а й наші кохані, і наші діти. За нас вирішують, кого нам любити, кого ненавидіти, кому належати… Нас не питають, ми – речі, тільки з іменами та з душею. Ми не живемо, нас продають, купують, міняють, переставляють, доки ми не виростаємо у господарів таких самих речей, уже наших…

Поряд зі мною кохана людина, і ми все життя будемо разом. Цим можуть похвалитися дуже мало хто. Навіщо поводитися по-дурному і ставити самим собі якісь надумані перепони? Що за чудове відчуття абсолютної волі! Поки з тобою поруч на сидінні в таксі кохана людина, тобі абсолютно начхати, чи злітаєш ти вгору або падаєш вниз, багатий ти або бідний і в якій точці земної кулі ти живеш.

Краса починається з душі, а душа з думок.

— Значить, нехай жінка плаче, страждає, аби любила вас? - Що робити, Ларисо Дмитрівно! У коханні рівності немає, це вже не мною заведено. У коханні доводиться іноді й плакати. - І неодмінно жінці? — Звісно, ​​не чоловікові.

Любовні труби забиті сажею, але чистити нема чого – більше не топимо, потепліло, весна.