Серіал

Щастя так просто не дається: інакше посміхалися б усі на світі!

Люди терпіти не можуть тих, хто будує теорію про людей.

— Чому ми кидаємо сірники, що горять, у бік плити? Це така гра у бідних людей? - Так. Називається«Запали зламану духовку без опіків на обличчі».

Кожен із нас трохи чудовисько.

І як усі занепокоєні клітки, вони почали розмножуватися.

Мені здається, люди не повинні залишатися одні, бо якщо ви знаходите когось, хто для вас справді дорогий, важливо вміти прощати дрібні образи, навіть якщо ти не готовий іти до кінця. Тому що найжахливіше це бути самотнім, коли навколо так багато людей.

Оптиміст вірить, що ми живемо у кращому із можливих світів; песиміст боїться, що це правда.

Якщо вже бути калікою, то краще багатим.

— Знаєш, адже на мені навіть трусів немає. - Чувак, у Лондоні ніхто не носить трусів!

– Я хочу подати заявку на капітана команди. – Вже надто пізно, я ж сказав: до кінця дня. – Але ж Ви не сказали, що до кінця навчального дня. - Гей. Чому ти передумав? - Я потримав за руку хлопця. - Розумію. Дуже розумію.