Серіал

- Емілі, я не можу передати, як я вдячний тобі за це. Сподіваюся, я не ставлю тебе у незручне становище? — Фелікс, можеш ставити мене у будь-яке становище. Ой, я не про секс.

Сподіватися на щось і втрачати — болючіше, ніж не сподіватися зовсім.

Ось чому, чому я маю міняти всі свої плани тільки тому, що якісь два дебіла закрилися в холодильнику? Може тому, що вони мої друзі?

— Там ваша сестра народжує, а ви дбаєте про машину. — Від чоловіків тут мало толку. — Але ж ми можемо випити.

— Ти кривоногий дурень. Ти потрібний нам не менше, ніж потрібний був нашому батькові, а сам вирішив утекти. - Встань і скажи мені це в обличчя.

Господи! Тільки почнеш робити добрі справи, потім не відв'яжуться.

Немає сильнішого болю, ніж зрада своєї батьківщини та свого народу. Цей біль неможливо забути! Не викинеш зі свого серця! Решта проходить! Все скінчиться!

— Честь змусила тебе піти і честь повернула тебе назад. - Мої друзі повернули мене. — Я не сказав, що то була твоя честь.

All monsters are human. Усі чудовиська — це люди. (— Це були не люди! Це були монстри! — Всі монстри — люди. І ти монстр.)

Нам, як дорослим, потрібно не плакати. А шукати вихід.