час

— Каміла мені зраджує... — Каміло? Та кинь ти! — Ні, я певен. Вчора вона під стільцем, на якому лежала сукня, залишила дві пари туфель. А? - Так. І що? — Ти нічого не зрозумів? Дайана Лейн, Річард Гір, фільм "Невірна". Героїня залишила туфлі під стільцем від нерішучості, бо в неї був інший! — Якщо вона не може на щось наважитися, не означає, що вона повія! -... Каміла останнім часом змінилася. Коли ми кохаємося, вона стала більше... — Більше?.. — Більше... Бажана, чи що... — Мені б твої турботи, Енріко, я благаю тебе!

Життя - це не сучасний пристрій, на якому достатньо натиснути кнопку, щоб знову програти обраний шматок. Неможливо повернутися назад, і деякі наші вчинки спричиняють непоправні наслідки.

Твій син живе своїм життям. Час полюбити свою.

Ми весь час щось упускаємо, уявляючи, ніби ще встигнемо до цього повернутися...

Час (справа відома) летить іноді птахом, іноді повзе черв'яком; але людині буває особливо добре тоді, коли вона навіть не помічає — чи скоро, чи тихо вона проходить.

Що б там не було, а всяка юрба складається з людей. Вчора ввечері містер Канінгем був частиною натовпу, але він залишався людиною. Будь-який натовп у кожному маленькому південному містечку складається з людей, яких ми знаємо, із звичайнісіньких людей, і це не дуже для них втішно, чи не так?

Я досі так і не зрозумів, навіщо люди довго сердиться один на одного. Життя і так непробачно коротке, нічого встигнути неможливо, часу так мало, що, можна сказати, зовсім немає, навіть якщо не витрачати його на всякі дурниці на кшталт сварок.

- Місіс Хадсон, господиня квартири, зробила мені привабливу пропозицію, вона мені зобов'язана. Кілька років тому її чоловікові ухвалили смертний вирок у Флориді, я її врятував. — Вибачте, ви врятували її чоловіка від страти? - Ні, я прискорив її.

-... я часто думаю, як іноді несправедливо розподіляється щастя життя.

Я люблю похмуру погоду насамперед тому, що в цей час ніхто не заважає думати. Можна подумати про все у світі. Про те, що тебе хвилювало колись чи то тривожить тепер. Про те, що збулося, а що – ні. Про те, чого ти чекаєш у житті і що ти можеш дати їй. Про цілі та ідеали. Про досягнуте і бажане.