людина

Святкове півночі іноді приємно і затримати.

Деякий час не було чути нічого, крім завивання вітру та дивних звуків — нянюшка Ягг різала хліб. За своєю результативністю ця її дія могла змагатися хіба що зі спробами розпиляти циркулярною пилкою пухову перину.

Всі враження різко лягали їй у душу; нелегко давалося їй життя.

Та як ще ви смієте ганьбити таких людей, яких ви й гадки не знаєте?

- Я думаю, сексуальний потяг циркулює в нас млявіше, ніж нам усім хочеться вірити, особливо чоловікам. Перші пригоди – це лише, як правило, задоволення цікавості, а потім людина все повторює і повторює одні й ті самі дії в спробах знайти… кого? – Кого? - Запитала Терез. – А чи є для цього слово? Друга, компаньйона або, можливо, просто того, з ким можна ділитися.

Якщо ви не забули, всі наші пасажири їхали до цього будинку на верхні поверхи. Ірен, тому вони й сіли в ліфт, але після пережитого, ніхто не вважав за потрібне знову піднятися, у справах, які нещодавно здавались невідкладними, навіть пішки. Усі вони зараз розійдуться...

Вітер, вітер! Ти могутній, Ти ганяєш зграї хмар, Ти хвилюєш синє море, Всюди вієш на просторі, Не боїшся нікого, Окрім бога одного.

- Ах ти брехлива повія! — Я така, якою ти мене створив, кардинале Борджіа!

- Били вони його, били і ніяк. І не просте яйце, а з руда. — Зі рушниці? — Із руда — золото 585 проби. А тут на кшталт мишка проповзала, хвостиком махнула, опачки! Це ж який має бути хвостяра у мишки?... Старі, значить, в істериці. Постає питання — чому? Самі ж хотіли розбити! Ну а фокусниця курка їх втішає - пичу я вам ще одне яйце. Хто-небудь може мені пояснити сенс цієї казки?!

— То що ти купиш? - Совість.