людина

Найпростіше домовитися з відчайдушною людиною.

Вибачте, помилився Лондоном.

— Вони всі бояться вашої помсти. — Виходить, вони вже програли. Чим більше я дізнаюся про своїх генералів, тим менше їх поважаю. Візьмемо, наприклад, Вітеллі - блискуча репутація, але в ньому немає відваги, він готовий вражати лише беззахисних.

Іноді хвилина тяглася, мов вічність. Наче в годинах села батарея, і вони йдуть все повільніше, поки їх випадково не струснуть, і тоді виявляється, що минув уже тиждень.

Якщо ви подивитеся на Голлівуд, там кінця краю немає білосніжним посмішкам і накачаним пресам. Гарні люди вишиковуються в черзі, щоб приголомшливо виглядати на плівці. Я не такий — у мене відповідальність перед тими, хто не зміг дістатися вершини.

Але цього монстра більше немає. Людина, що ховалася за її обличчям, не позбавлена ​​недоліків. Але я приймаю тебе таким. Іноді найцікавіша книга ховається в курній обкладинці. Іноді найкраща чашка - та, що надколота.

- Ніяк не можу зв'язатися з Емі. Я відправив е-мейл, зайшов у відеочат, написав у твіттер, відзначився на її сторінці на Фейсбуці, надсилав їй повідомлення. Безрезультатно! — А телефоном не пробував зателефонувати? - Телефон! А знаєш Леонарде, ти в якомусь сенсі мудріший за всіх нас!

Мені погано з людьми, бо вони заважають мені слухати мою душу чи тишу.

Любов не сумна, а тільки приносить сум, тому що вона неможлива і утримати її не можна.

Головне на самоті - не ізоляція, а надія, що ізоляція буде зламана.