людина

Історію творять старанні люди, які добре знають ціну часу.

Взагалі, рідкісні штани не стовбичилися в її присутності ; а це, я думаю, найкращий комплімент жіночої краси, бо він природний, а не сентиментальний.

Хлопець з дівчиною сидять на лавці. Хлопець дуже сором'язливий. Дівчині хочеться, щоб вона її поцілувала, і вона каже: — Ой, у мене щічка болить. Хлопець цілує її в щічку: — Ну, як, тепер болить? - Ні, не болить. Через деякий час: - Ой, у мене шийка болить. Він її чмок у шию: - Ну як, болить? - Ні, не болить. Поруч сидить Раневська і питає: — Молодий чоловік, ви від геморою не лікуєте?

— А чому у стіні діра? — Чому в моєму новому кабінеті дірка? Я прийшов до двох можливих сценаріїв. У стіні було щось таке, що знадобилося людині ззовні. І друге, лякаюче — у стіні було щось, що захотіло на волю.

Для когось ми ангели, для когось – демони.

Ні за що, ні за що на світі ти не захочеш, щоб посилився біль. Від болю хочеш тільки одного: щоб він скінчився. Немає нічого гіршого в житті, ніж фізичний біль. Перед лицем болю немає героїв, немає героїв, знову і знову повторював він про себе і корчився на підлозі, тримаючись за відбитий лівий лікоть.

Я іноді питаю себе: якого біса ми так крутимося? Щоб заробити гроші? Але на біса нам гроші , якщо ми тільки і робимо, що крутимося?

- Гей, Дін, ти вже вибач за все, що я наговорив про маму та тата. - Давай тільки без телячих ніжностей. — Гаразд... придурок.

Я вірю в Бога. Але не думаю, що Бог все ще вірить у нас.

... немає повороту назад, заросла доріжка.