людина

- Я позбавлю вас голосу. - Напишемо. — Відріжу руки. — Почнуться запитання:«Хлопці, чому гуляєте без рук»? (— Я позбавлю вас голосу. — А ми напишемо. — А я відірву вам руки. — І всі питатимуть:«Чого вони тут шурхають без рук»?)

Лише зламавши ліву руку, я зрозумів для чого вона потрібна. Однією рукою можна їсти, купатися, одягатися, але неможливо зав'язувати шнурки.

На жаль, пригнічені емоції не вмирають. Їх змусили замовкнути. І вони зсередини продовжують впливати на людину.

Я люблю нас.

Коли ти дитина, все, що ти володієш, доступно і відомо твоїй родині. Таємниця – це привілей дорослих.

Але ж ми вибираємо собі жертви, з якими можемо впоратися, які нам під силу.

Росте крізь зламаний хребет, росте крізь рвані кишені якийсь жалобний поет, якийсь поранений та ранній.

Звичка це те, чого ти сам у себе вже не помічаєш.

Не падаючи, піднімається тільки сонце.

Знання — лише клаптик піни, що танцює на хвилі. Будь—який вітерець міг його здмухати, а хвиля залишалася.