людина

— Тільки не кажи, що його посвятили у духовний сан. - Двічі. — Щоби ухилитися від податків? — Можна подумати, що я їх взагалі плачу.

Ніщо не втомлює так, як приємність та ввічливість.

Кажуть, що очікування смерті гірше за саму смерть.

Чоловіки нетерплячі, їм не вистачає смирення. Якщо вони мають владу, вони мають її показувати, інакше їм здається, що вони й немає цієї влади. А жінка чекає народження дитини майже рік, тому вона живе спокійніше та вдумливіше.

Знаєш, я завжди трошки сумувала за тобою, навіть коли ти був поряд зі мною. Сумувала ніби трохи про запас. Щоб потім, коли ти підеш додому, не так нудьгувати. Але це все одно не допомагало.

Чому життя підсунуло до мене саме цих людей, а не якихось інших? Тому що свободи немає – кожен обирає з того, що йому запропоновано. Я вибрав друзів із тих, кого підвела до мене доля. І вона правильно зробила - їх можна і треба любити, моїх друзів.

Не шкодуй себе. Себе шкодують лише нікчемності.

— А взимку я помру з голоду. - Чому? — Ну, жирів і вуглеводів я майже не їм, основна енергетична цінність раціону в білку, а білок у яйці, а яйце в качку, качка в зайці, заєць у лисиці, а лисиці у мене немає, тільки писе-е-єць. І той минулорічний.

Все це — гучний протест поневолених мікроорганізмів, що звиваються і шиплять, захищаючи непорушність своєї священної батьківщини — скляної лабораторної платівки.

«19.00-19.05. Бути веселим та розкутим, посміхатися людям».