людина

Найцікавіші речі — вони завжди і найнебезпечніші. І все-таки треба дістатися до їхньої суті.

... З цього моменту вони ведуть не своє життя, йдуть не своєю дорогою, живуть не з тією людиною. Вони зустрічають чоловіка, жінку, переконують себе, що знайшли свою людину. З естетичних міркувань: він такий гарний, вона така прекрасна. Із соціальних спонукань: так належить, я маю одружитися, я маю вийти заміж, вибрати собі пару, хочу бути як усі. Навіть із прагматичних міркувань: удвох легше вижити. Та й із торгаших теж: наше суспільство трактує любов як продукт споживання. А іноді всі ці підстави є одночасно плюс ще маса інших. І наступного дня після першої шлюбної ночі вони починають рахуватися. Ах, вона це зробила не так, це погано, ставлю їй мінус. Дивись, він не сказав мені те, що я від нього очікувала, ще один мінус. Вони поступово починають підраховувати кожну дрібницю у відносинах, і коли підводять баланс, він виявляється негативним. Те, що мало бути гармонією, стає дисонансом, трансформується у сварки і, зрештою, призводить до розлучення. Все вони закривають лавочку.

... вона мала рідкісний дар не існувати до тих пір, поки в ній не з'явиться необхідність.

Сумна історія світу, що загинула від хвороби. Навіть не знаю, що страшніше, стати зомбі чи померти від зомбі.

Щоб збожеволіти, треба бути багатою. Для середнього класу це розкіш. (Щоб божеволіти, потрібні гроші. А для тебе божевілля - недозволена розкіш.)

Як шлунок впливає на мозкові звивини!

Унція свинцю – чудовий засіб від безсоння.

Дивно, життя раптом перекинулося з ніг на голову, а світ довкола залишився незмінним.

Головне не те, чого ми втратили, а що змогли зберегти.

Просто мені сумно. Дуже сумно. І перед тобою незручно. Я лише вимагаю від тебе і нічого не даю натомість. Кажу що на думку спаде, викликаю, тягаю за собою. Але ти єдиний, з ким я можу собі таке дозволити.