людина

Не бійтеся того, що ваше життя має закінчитися, бійтеся того, що воно так і не почнеться.

У ній була все та ж привабливість, та ж пустота...«Ви смішна», — сказав він їй, борючись із власним замішанням від її безглуздої переконаності в тому, що життя — це лише те, що в неї всередині.

Ні, я знаю, вони мене люблять, та й я їх теж, але бути предметом обожнювання нестерпно.

Чотири роки медичного коледжу, чотири роки медичного факультету та тонна неоплачених рахунків допомогли мені зрозуміти одну річ: я не хрена не знаю.

Мій батько був маляром, але кажуть, що він був якудза. Ми жили в типовому робочому районі, і всі наші сусіди були якудза, або ремісники. Якудза виглядали дуже крутими та були дуже добрі до нас, дітей. Давали нам гроші на кишенькові витрати, купували солодощі, але при цьому ніколи не балували нас. Якщо вони бачили, що хтось із дітей курить чи п'є, вони могли й побити. А ще вони завжди говорили:«Обов'язково будь уважним до своїх батьків і ніколи не прогулюй школу, а то закінчиш як я».

Це поблизу, неподалік. Можливо, ззаду, а може, збоку. Відчуваю шкірою, воно десь поруч, І завмираю з невидячим поглядом. Але розрізнить навіть дурень кривий, Щось погане трапиться зі мною.

Вислів Ежена Іонеско: " Розум - це божевілля найсильнішого". Письменник має рацію. Достатньо вірити в себе, щоб й інші повірили в тебе. І тоді будь- яка марення обертається істиною.

Адже майже всі люди гадають, що золото робить їх щасливими.

Привітність нікого не залишає байдужим.

Трапляється, людиною опановує такий пригнічений стан духу, що все те, що зазвичай його сердить і викликає в ньому здорову реакцію невдоволення, раптом починає томити його довгим, тупим, безмовним сумом.