людина

Є тільки дві нескінченні речі: Всесвіт і дурість. Хоча щодо Всесвіту я не певен. (Дві речі нескінченні: всесвіт і людська дурість ; і я ще не впевнений щодо всесвіту.)

З втратою того, що любимо, Я в житті не міг примиритися, Що панує необхідність, Я в житті не міг примиритися. І думка моя марно намагалася Упокорити неслухняне серце, З дійсністю минущої Я в житті не міг примиритися.

— Я помітив, що ти фанат страшних пташиних кліток, — каже Луї. - Вони не мої. Я їх ненавиджу. - Що? Чому? - Я люблю свободу.

Моя голова як баржа, навантажена вугіллям та залізом. І коли вона нахиляється, вантаж ковзає то до одного борту, то до іншого, і зрештою баржа перевертається. Ось і моя голова, як ця бісова баржа — хитається, хитається і перевертається, і я нічого зробити не можу.

Є така рідкісна порода людей, яким віра ні до чого.

Ніколи не думайте, що ви вже знаєте. І як би високо не оцінили вас, завжди майте мужність сказати собі: я невіглас. Не давайте гордині опановувати вас. Через неї ви будете наполягати там, де потрібно погодитися, через неї ви відмовитеся від корисної поради та дружньої допомоги, через неї втратите віру об'єктивності.

... тому, що ти - диво, і я готовий проміняти рай на пекло, аби бути поряд з тобою...

Все змінюється. Цей світ непостійний і оманливий. Все виявляється не тим, що здається.

Ти приймала мене за танцюючого собачку. Але я танцюю лише тоді, коли знаю мелодію.

Бетмен пішов... О, ні-ні! Стійте! Бетмен повернувся — забув кинути мікрофон.