правда

Вона розсміялася і стала ще кращою. Наче богиня в променях сонця… Знаєш, як у книжці, де тільки зелені пагорби з фонтанами та все дуже добре.

Рішення, прийняті глухої ночі, зазвичай втрачають чинність при світлі дня.

Я отримав багато негативних рецензій. Звичайно, мене це ранить і змушує сумніватися. Коли хтось каже мені, що я поганий актор, я не заперечую, я знаю, що мені є над чим попрацювати. Але коли хтось каже, що я виродок, я не знаю, що сказати. Це, як знаєте, що? Це, правда, мене ранить.

Ніщо так не тішить людину, як заздрість інших людей.

Потім Аліса дивувалася, як це вона не здивувалася, але дивовижний день ще тільки починався, і немає нічого дивного, що Аліса ще не почала дивуватися.

Королями не народжуються, ними стають завдяки загальній галюцинації.

— Ох, як я можу ображатись? Будь ласка, продовжуй ігнорувати мене. — Радий, що ти мене розумієш… — Гефест насупився, а потім втомлено зітхнув. — Це був сарказм, чи не так?

Боїться той, кому є що втрачати.

Просто ти куриш, тому що тобі це приносить задоволення. А я тому, що хочу померти.

Власне кажучи, не торкаючись інших предметів, я мушу висловитись про себе, між іншим, що доля ставиться до мене без жалю, як буря до невеликого корабля. Якщо, припустимо, я помиляюся, тоді навіщо ж сьогодні вранці я прокидаюся, наприклад, бачу, а в мене на грудях страшної величини павук... Ось такий. (Показує обома руками.) І теж квасу візьмеш, щоб напитися, а там, дивишся, щось дуже непристойне, на зразок таргана.