правда

Діти в кімнаті без іграшок – джерело хаосу.

Щоб бути природним, необхідно вміти прикидатись. (Спокій і невимушеність здаються найбільше природними тоді, коли людина змушена вдавати.)

... Скажи навіщо? Що змушує нас брехати, якщо з усього розкладу можна цього не робити?

Всі ми брехуни, коли нам є від цього користь.

Я взагалі не розумію, як можна з кимось порвати, хіба що за якийсь страшний злочин. Сказати«все скінчено» - це вульгарність і брехня. Ніщо не буває скінчено. Навіть якщо зовсім не згадуєш про людину, вона все одно живе в тобі. Якщо він щось означав для тебе, то означатиме завжди.

Ніколи я ніколи тепер на людей сподіватися не стану. Куди я сама себе визначу, то так і бути!

І посміхайся всім якнайширше — вони повинні бути впевнені, що ти холодна лицемірна сволота.

Ми не можемо відчувати того, що відчуває вона. Ніхто ніколи не може відчути, що відчувають інші. Ми можемо лише припускати. Висувати гіпотези. Не більше. Те, що відбувається тут, — він постукав себе по скроні, — належить їй.

Так, у мене депресія. Але я не збираюся накласти на себе руки. Тож можете повернутися до своєї політики невтручання.

Нечисть зрозуміти можна, людей – ні. (Демонов я можу зрозуміти. Але люди шалені…)