рішучість

Успіх робить нас щедрими.

Бажати це ще не означає отримати. А життя ще не навчило того, що перемога не завжди дістається тим, хто йде напролом.

- А тобі не здається, - усміхнувся він, - що моя невіра в сенс такого трансу заздалегідь перехерює його доцільність? - Не здається. І знаєш чому? - Неннеке нахилилася, зазирнула йому в очі, дивно посміхнулася. – Тому що це був би перший відомий мені доказ того, що невіра має якусь силу.

Вільний шлях перетинаючи, Здійнявся з безодні пекельний дух. Він був могутній, як вихор шумний, Блистав, як блискавки струмінь, І гордо в зухвалості божевільної Він каже:«Вона моя!»

Дізнавшись про когось, що він дуже багатий, ми якось перестаємо далі розпитувати. Більше ми нічого не хочемо знати. Нам кажуть«він незліченно багатий», і ми замовкаємо, тому що це так захоплююче — знати когось, хто дійсно незліченно багатий.

Вони дійсно сміялися з тих самих речей, вони, такі різні, якщо говорити про їх освіту, про їх спосіб життя ; а цей дитячий сміх був кращим паролем для справжнього союзу між чоловіком і жінкою, ніж усі ці еротико-сентиментально-психологічні об'єднання, хоч би як їх звеличувала преса.

Глибини серця відомі мені, і знаю: позбавивши злодія від злиднів, я не позбавлю його від бажання красти, і засуджую занепокоєння, що штовхає злодія на злочин. Він помиляється, думаючи, що зариться на чуже золото. Золото світиться, як зірка. Любов, нехай навіть не знає, що вона - любов, потребує тільки світла, але не в силах людських привласнити собі світло. Мерехтіння зачаровує злодія, і він робить крадіжку за крадіжкою, подібно до божевільного, що відро за відром вичерпує чорну воду джерела, щоб схопити місяць. Злодій краде і в скороминуще полум'яоргій жбурляє порох викраденого. І знову стоїть у темряві за рогом, блідий, немов перед побаченням, нерухомий зі страху злякати, сподіваючись, що саме тут він знайде одного разу те, що вгамує його спрагу.

Все, що несподівано змінює наше життя, – не випадковість. Воно — у нас самих і чекає лише зовнішнього приводу для вираження дій.

Здійснена мрія завжди позбавлена ​​романтики.

Коли мого батька заарештували – то був найгірший момент. Усі ці... тролі почали писати жахливі речі про нас. Ми отримували листи та емейли, що говорять, що мій батько злодій, моя мама тупа світська левиця, а я зіпсована багата крижана принцеса-стерва. І що справи найбільше... це те, що написане тролями... було правдою. Я була як Шеріл. Я була гірша за Шеріла. Тому, коли мама сказала, що ми переїжджаємо до Рівердейла, я поклялася собі, що використовую цю можливість, щоб стати, можливо, сподіваюся, найкращою версією себе.