рішучість

Життя - це боротьба, і ведеться ця боротьба саме такими засобами. Якщо він відкине можливість розбагатіти, за неї відразу вхопляться інші; по суті, відмовившись від успіху, він лише поступиться його іншим.

— Знаєш, що ми не подумали? - Про що? — Можна здатися владі, туди Бенедиктові не дістатись. - Здорово. Дзвони копам, скажи, що ми взяли Белладжо, і нас надійно сховають від Бенедикта, років на двадцять. Сподіваюся, Тесс і там буде поряд. — І дітлахи у тюремних робах. - Так...

Всі ми такі після тридцяти: будь-яка подія, чи зачіпає вона весь світ, чи тільки світ наших почуттів, вимагає деякої театралізації для того, щоб вона пішла нам на користь або дійшла до нас.

- Купи мені чогось! - Попросила зголодніла Дафна. Меф здивовано глянув на неї: — Купувати — дрібно. Купують низькі душі. Я тобі все даруватиму! Ти як не проти? Дафна обережно погодилася. — Хочеш я подарую тобі це дерево?... Відтепер воно твоє! Приходь до нього, коли захочеш, і кажи: це моє дерево, мені Мефодій подарував його! Хоча що дерево? Ось зоопарк! Він теж твій, я тобі його подарував! І площа твоя! І так і бути: от та зірка теж! Чого вона так рано вилізла? Ану погасити! — Меф натхненно забіг уперед і почав обдаровувати Дафну всім, що бачив. Дафна посміхнулася. Вона вже зрозуміла, що шоколадки їй не дочекатися. І завтра, мабуть, також. Меф був бідний студент і дарувати міг лише зоопарки та зірки.

... Він лише тому дійшов цього висновку, що ніколи не вмів самостійно розібратися у своїх здібностях і, позбавлений керівництва, захоплювався всякою новою пропозицією, радіючи змоги позбутися важкої необхідності думати.

Ніхто з нас не знає, що він може забути і що ні. Усі ми маємо забути багато. Інакше ми з таким самим успіхом можемо залишитися тут і померти.

- Підійди і скажи йому, що він тобі подобається. Що в цьому такого? — Та що він почує!

— Я, товаришу генерал, чесно сказати, злякався. Дуже вже вони близько підійшли... — То це ти з переляку два танки підбив? Бачив? Усі б так лякалися.

Сновидіння не схоже на неправильну гру музичного інструменту, якого торкнулася не рука музиканта, а якась зовнішня сила ; воно не безглуздо, не абсурдно, воно не передбачає, що частина нашої душі спить, а інша починає прокидатися. Сновидіння - повноцінне психічне явище. Воно - здійснення бажання.

Коли хлопчики грають у відеоігри та діють імпульсивно, вони сприймають«послання» та імітують образ дій, але не доходять до обмірковування глибших проблем.