страх

Коли починають летіти кулі, солдата завжди охоплює страх, це лише питання часу.

— Ви неймовірно швидко видужали. — Так... Так... Сам витяг із себе шрапнель. Мері сказала, у мене був жахливий лікар... — Що ж, я... надзвичайно... радий, що ви... ммм... ну... з нами...

Раптом їй стало шкода його, так шкода, що вона майже забула і про своє горе, і про страх, народжений його словами. Вперше в житті їй було шкода когось, до кого вона не відчувала зневаги, тому що вперше в житті наблизилася до справжнього розуміння іншої людини. А вона могла зрозуміти його наполегливе бажання захистити себе — таке схоже на її власну, його незламну гордість, що не дозволяє зізнатися в коханні з остраху бути відкинутим.

— Я не шукаю неприємностей! — Який жахливий підхід до життя?

Страх — найкраща мотивація.

Поки тебе не вбили, боятися нічого, ну, а вбили, то які тут страхи.

Коли ти молодий, ти розважаєшся за повною програмою, а коли стаєш старшим, приходить страх. Страх переламати собі кістки чи розбити серце. Ти десять разів подумаєш, перш ніж стрибнути. Адже не завжди внизу є хтось, хто зловить тебе, а в житті немає страховки. В який же момент зникла нерозсудливість і з'явився страх?

Я вважаю тобі вголос — і так ми разом скоротаємо цю жахливу ніч.

Люди можуть дивитися на тебе зверху вниз через те, що ти інша, але може статися і так, що ти від страху перед таким ставленням починаєш бачити те, чого насправді немає.

На мить я представила, як ось зараз, вночі, зустрінуся з ним віч—на—віч на цьому дереві, і мало не збожеволіла. Це було б жахливо! Побачити поблизу його зелені очі.