страх

Якщо я схожий на будь—якого іншого, якщо у мене немає думок і почуттів, які відрізняли б мене від інших, якщо в звичках, в одязі, в думках я йду за загальноприйнятим зразком, — я в безпеці; я врятований від жахливого переживання самотності. Диктатура домагається цього підпорядкування погрозами та терором, демократія — навіюванням та пропагандою. (Єднання з групою є ще й нині в сучасному західному суспільстві переважним способом подолання відокремленості. Це єдність, в якій індивід значною мірою втрачає себе, мета його в тому, щоб злитися зі стадом. Якщо я схожий на когось ще, якщо я не маю почуттів або думок, що відрізняють мене, якщо я в звичках, одязі, ідеях пристосований до зразків групи, я врятований, врятований від жахливого почуття самотності.)

З жахливим мій жорстокий розум звик і глухий до нього.

Страх у суспільстві вирощували та культивували цілком усвідомлено. Страх був частиною його роботи. А щоб страх підтримувався на належному рівні, його слід підживлювати певною кількістю жертв.

Помилки — наші найкращі вчителі. Помилки – запорука нашого успіху. Від них ніхто не застрахований.

Драко раптом з розпачом усвідомив, що хоча бути другом Гаррі Поттера — це, безперечно, жахливо, але той представляє для Драко таку серйозну загрозу, що бути його ворогом ще гірше. Мабуть. Може бути. Ну, стати його ворогом ніколи не пізно...

Вихід завжди є. Навіть коли здається, що виходу немає, він завжди є. Зробити неможливе, пережити непережите — вихід завжди є. І в нас із тобою є спільна риса – ми надихаємося. Зустріч із неможливим надихає нас. І якщо я можу дати тобі одну пораду: замість того, щоб боятися, надихайся.

Імовірність — це страх, виражений у числах, що допомагає невпевненим у собі людям ховатися за незначними числами.

Ні смерть, ні душевні чи фізичні муки що неспроможні породити такого розпачу, яке викликає втрата своєї індивідуальності. Звернувшись у ніщо, ми знаходимо забуття ; але усвідомлювати себе існуючим, водночас знаючи, що ти позбавлений власного«Я» і більше не є єдиним і неповторним, чимось відмінним від інших, — ось він, істинний апофеоз жаху.

Усі люди мають страхи. Навіть коли одні йдуть, їхнє місце приходять інші.

Та кинь, Мюррею! Я схожий на клоуна, який може створити рух? Я їх убив, бо вони були жахливі. Усі жахливі, останнім часом. Так будь—хто може стати психом.