життя

- Мілорд, якби я помітив хоч якийсь знак, натяк на вашу присутність... - Знаків було достатньо, мій слизький друже, а натяків ще більше!

Один день на тиждень – для струсу організму – треба НЕ пити!

Що більше речі змінюються, то більше вони залишаються колишніми.

Це не тих ворогів, що проклинають тебе в обличчя, ти маєш боятися. А тих, що посміхаються, коли ти на них дивишся, і точать ножі, коли ти повертаєшся до них спиною. (Не той ворог страшний, хто проклинає тебе в обличчя, а той, що зустрічає тебе усмішкою і точить ніж, коли ти повертаєшся спиною.)

— Насправді я крутий, але намагаюся цього не показувати. - Вау, у тебе чудово виходить.

Це те, що аж ніяк не лікується. Лікарі називають це«фантомними болями».

О хибний жар, ти — лід насправді, Твоєї весни вже шумлять хуртовини.

У нинішньому світі людина старіє, не встигнувши постаріти. Ціла країна стоїть і аплодує тому, що ніхто більше не вміє працювати на совість. Нестримна овація посередності. Ніхто не здатний сам змінити шини. Змонтувати світлорегулятор. Покласти плитку. Оштукатурити стіни. Здати назад на машині із причепом. Заповнити декларацію. Усе це зайві вміння, які втратили актуальність.

Майбутнє — теперішнє... Ні завтра. День порятунку людини – сьогодні.

Бог каже, бери, що хочеш... і заплати за все.