життя

Якщо американське суспільство стурбоване постійними розвагами, аніж процесом обрання власної влади, то й преса зациклена не на політичних поглядах та програмах, а на особистостях політиків.

Президент знав англійською вдвічі більше, ніж я іспанською; після того, як ми обмінялися привітаннями і він жестом запросив мене сісти, наш спільний запас слів був вичерпаний.

— Коли я сказав батькові, що боюся відчиняти шафу, він дав мені револьвер. — А що ти хотів? — Але ж мені було дев'ять років!

Якщо ви щодня живете так, ніби він останній, коли—небудь ви матимете рацію. (Якщо щодня живеш як останній, одного разу напевно матимеш рацію.)

Боже, якби знайти сили встати та перестріляти все це напівсни! Але нема сил. Лежиш, прибитий до самого дна, випаленого вщент. І ця безглузда місячна пика витріщається на тебе зверху! Вечірньої зорі не залишилося і близько, а до світанку ще сто років.

Щоб вижити і чогось досягти, треба примиритися з тим, що ми недосконалі, і жити за цією міркою.

Ну, Джастіна хоч і моя дочка, але першокласна стерва.

Те, що люди називають ніжністю, я називаю страхом розлуки.

Переможця ніхто не спитає, правду він говорив чи ні.

— Тобі треба подумати про заміжжя. — Я чекаю на Арна. — А як він не повернеться? — Значить, я не матиму чоловіка.