життя

Петербург вже давно описаний, а що не описано, треба бачити самому.

— Що ви робите? - Я йду. — Ви ж шукаєте привід, щоб лишитися. - Шукаю. Чи не знаходжу. — А я не можу знайти привід, щоб затримати вас. Що робити?

Помовчіть, хто там чогось бачив. Помовчати! Ви бачили щось там. Безсовісна сидиш тут, фігуристка. Провал іде, ви Майдан готуєте. Ми вийдемо тільки, щоб вас не було тут у Думі. Та замовчати треба, сидіти. Лідер партії виступає. Сидить і весь час мені мозок компостує, безсовісна. Помовчіть!

Не вбивайте мене! Бо якщо мене вбити, то я... помру...

Прагнення завжди бути правим – ознака вульгарного розуму.

Людське життя можна висловити декількома вигуками; ба, ба! ах, ох! ой! фу! тьху!

Хей, дівчата, ви чудові. Не дивіться ці дурні журнали з моделями паличками. Правильно харчуйтеся та займайтеся фізкультурою, це все. Не дозволяйте будь-кому говорити, що ви недостатньо хороші. Любіть сім'ю всім своїм серцем і прислухайтеся до неї. Ви чудові, чи четвертого розміру або чотирнадцятого. Не має значення, як ви виглядаєте зовні, поки ви хороші люди, поки ви поважаєте інших. Я знаю, що ці слова говорили сотні разів раніше, але це правда.

Життя жорстоке, безглузде і, по суті, нескінченно принизливе. Всі її краси, насолоди та спокуси існують лише для того, щоб людина розніжилася, лягла на спину і почала довірливо бовтати всіма чотирма лапами, підставивши життя беззахисне черево. Тут вона свого не впустить — вдарить так, що з вереском понесешся, підібгавши хвіст.

Досить дивно, коли тебе постійно порівнюють із незнайомою людиною.

Робота виконана, Томмі. Усе вже закінчено. Ми можемо просто уникнути всього цього. Це так легко і просто. Лише невелика зміна.