життя

Я все можу тоді, коли не треба.

Кожна людина сама обирає своїх опонентів: одна входить у клітину лева, інша біжить від інфаркту, третя захищає дисертацію.

— Отже, на вашого брата чекає петля, а вашого кузена п'ять років за підпал. Крім того, всі ваші люди зараз у сум'ятті, як у Бірмінгемі, так і в Лондоні. - Чого ви хочете? - Чого я хочу? Я вас не розумію. — Я вже погодився вчинити вбивство заради вас. То чого ви хочете від мене? — Чи бачите, в чому справа, угода та гарантії — трохи різні речі, чи не так? Розумієте, я став погано спати і справа тут не в запаху чи шумі. Мене мучать сумніви, усвідомлення того факту, що Томмі Шелбі не боїться смерті. Таким чином, загрожувати вашому життю буде явно замало. Щоб змусити вас підкоритися мені у певнийдень, мені потрібно керувати долями ваших рідних.

Буває, я бунтую І шефа критикую. Я сперечатися з ним намагаюся, Але одразу прокидаюся. Ні-ні, мені слово шефа — закон. Вперед, жодних міркувань! Я тільки в одному глибоко переконаний: - Не треба мати переконань!

Я помер - Я прокинувся. Так, смерть – пробудження!

Песимізм є природним, бо є прямим наслідком двох трагічно-невикорінних реалій: благі діяння залишаються невизнаними або караються, а зловмисні прикриваються маскою чесноти.

Однією любов'ю заради іншої не можна жертвувати.

Для сучасної цивілізації людина перш ніж стане непотрібною зовсім, залишається потрібним на момент, у пік свого розвитку. Коли він дає вищий результат, але підтримувати його довго не може.

— Я дивився на неї і відчував, ніби мені вбік кувалдою вдарили. - Так, це називається розбитим серцем. Про це співається у парі мільярдів пісень.

Це кумедно, як пісні змінюють наші життя, правда?