Фільм

— Я тут трохи починаю, хочете? — Від солодкого утворюється карієс. — А я люблю солодке. — Ну й помреш найперше. — Не сказати, щоб це суперечило моїм планам. — Хочеш поговорити про це? — Це як у тому анекдоті, так?

— Пане російський, пане російський! Він лежить у мене під ліжком абсолютно брудний. Його можна вимити? — Це хто ж у вас лежить під ліжком? — Це не я поклала. Я боюся його чіпати, він може вбити. — Я питаю, хто у вас лежить під ліжком? — Снаряд. Такий великий снаряд. О, будь ласка, він не заважає! Але він абсолютно брудний. Його можна вимити милом?

— Коли ти зрадиш нас, я першим виріжу твоє серце. — Ох, Касе, ти вмієш фліртувати.

— Еда, ти така талановита. Ти геній. Твоє коло тебе не цінує, але я прийняв рішення. Я буду твоїм колом, я вірю в тебе. Я заздрив Еліф. Тому, як її цінують. І думав про тебе. Тебе також мають цінувати. Ти це заслуговуєш. Вона нічим не краща за тебе.

— Навіщо тобі пістолет, Жоссе? — Тому, що мені доведеться пройти три метри до тебе спиною.

— Слухай, приголомшливий запах... Це в тебе сьогодні що? — Це я без нічого...

— Роза, пообіцяй мені, що залишишся живим. Що ти не здасишся, що б не сталося, що б не сталося, обіцяй мені зараз, Розо, і будь—що виконай обіцянку. — Я обіцяю. Я нізащо не здамся, Джеку, я нізащо не здамся...

Подумай, Андерсоне. Я тебе обманював, я крав твій час.

— Це справа надзвичайної терміновості. — Боже, сер Малкольм. Куди поспішати єгиптянам віком дві тисячі років?

Коли зачиняються двері, обов'язково відкривається кватирка.