гроші

Гроші для людей розумних складають засіб, для дурнів — ціль.

Боюся задихнутися у смутку. Іноді її так багато, що я втрачаю контроль над собою. У голові шум, в очах темніє, кров закипає. Сигарета – найкраще болезаспокійливе. Разом із димом видихаєш смуток… Сильні люди – ті, хто відчиняє двері перед сумом зі словами«ласкаво просимо». Адже і радість, і смуток — часті гості повсякденності, жодну з них не можна обділяти увагою.

Ті, хто дізнався моє справжнє ім'я, або вже мертві, або доля їх була набагато гірша. А ти ще мені потрібен.

— Мені так добре з тобою. Я щаслива! — Я щасливіша. — Ні, я набагато щасливіший. — Як звідси до Барселони? — Як звідси до неба. — Так, але все одно я набагато щасливіший. — На скільки? — На три метри вище за небо...

Так багато лікарів роблять. Дають тобі пігулку і знову виставляють надвір. Їм потрібні гроші, щоб розплатитися за те, чого їм коштувала освіта.

Той, хто не читає нічого, набагато освіченіший за того, хто не читає нічого, крім газет.

Я багато про що хотіла поговорити. Але знала, що йому буде боляче. Тому я закопала це в собі — нехай мені буде боляче.

— Дуже вдячна, сер, — смиренно відповіла місіс Спарсіт, — але, прошу вас, не дбайте про мої зручності. Мені нічого не потрібно. Однак саме невибагливість місіс Спарсіт стала причиною занепокоєння для всього будинку, бо вона так мало дбала про себе і так багато про інших, що дуже скоро стала всім тягарем.

Мій світ з нічого перетворився на все, і я гордий за себе. В очах дітей я бачу власне світло, в їхньому сміху звучить моє щастя. Сім'я, про яку я і мріяти не наважувався, – моє благословення. Діти виростуть і стануть набагато кращими за мене.

Просто неймовірно! Чи багато ти ще знаєш, хто міг би так відображати своє власне світло? Люди більше схожі на... він зволікав у пошуках порівняння, потім знайшов його, згадавши про своє ремесло, — на смолоскипи, які палахкотять, поки їх не загасять. Але як рідко на обличчі іншої людини можна побачити відображення твого власного обличчя, твоїх потаємних трепетних думок!