гроші

— Я бідна людина, можеш мені повірити. - Навіщо ти мене викликав? Я маю справу з багатими людьми! — Знаю-знаю, і робиш їх бідними...

... по-моєму, ми заощадимо багато часу, якщо я збожеволію прямо зараз.

Ми також знаємо, що мозок здатний обробляти лише певний обсяг інформації в одиницю часу. Тобто стрес можна розглядати як надмірний об'єм інформації, який мозок вже не в змозі обробити, і здається, що надто багато всього відбувається одразу. Мозок намагається все це якось розсортувати, виділити пріоритети, спростити, а дещо й просто ігнорує.

— Вона тобі не подобається, бо психіатр. - Я складна людина. Вона мені гидка з багатьох причин.

Багатослівність – форма ввічливої ​​істерики.

... чому ми заплющуємо очі, коли спимо, коли мріємо, часто — коли летимо або коли цілуємось?... тому що багато прекрасних речей невидимі...

— Обійми мене, мені тільки зараз це потрібно. Цей жест стародавній, як саме людство, і значить він набагато більше, ніж просто дотик двох тіл. Я обіймаю тебе - значить, від тебе не виходить загрози, я не боюся підпустити тебе зовсім близько - значить, мені добре, спокійно, і поряд зі мною той, хто мене розуміє. Кажуть, кожен щирий і сердечний обійм продовжує нам життя на один день.

— Лев закохався у бідну овечку. - Яка дурна овечка. — Ну а лев — просто мазохіст.

Гроші набувають значення лише з тієї хвилини, коли зникає почуття.

Робота над цією книгою нагадує подорож мало знайомою країною, коли на кожному кроці відкриваються нові дали і дороги. Вони ведуть невідомо куди, але обіцяють багато несподіваного, що дає їжу для роздумів. Тому привабливо і просто необхідно хоча б і неповно, як кажуть, начорно, але все ж таки розібратися в переплетенні цих доріг.