людина

Потреби в людях ніде в нас не відчувається, та й самі ці люди не відчувають, щоб вони були на щось потрібні.

Війни не виграють у планах.

Зброя чомусь завжди красива. І навіть чим небезпечніші, тим зазвичай красивіші.

Ми виправдовуємо необхідністю все, що ми робимо. Коли ми бомбимо міста – це стратегічна необхідність, а коли бомбардують наші міста – це мерзенний злочин.

Я буду з тобою, поки ти житимеш. Мені начхати, скільки залишилося часу. Повернися, придурок! (Я буду з тобою, поки ти не вмієш. І мені не важливо, скільки у нас часу. Ти зрозумів мене, тупий бовдур?)

Французькі жінки розквітають у сорок років! Не можу дочекатися!

Ви бачите речі, і ви питаєте:«Чому?» А я мрію про речі, яких ніколи не було, і кажу:«Чому б і ні?»

Найпринизливішим для мене завжди були походи до програмних директорів різних радіостанцій. Коли я був молодший, я не мав вибору — ні грошей, ні можливостей. Я вдавався до таланту переконання. Коли я приходив до цих панів, я змушений був усміхатися, розмовляти з ними про те, що їм подобалося. Мені доводилося йти на компроміси. І про це я шкодую найбільше.

Доведеться відстоювати цей унікальний досвід, і якби перед усіма іншими, це ще якось можна обійти. Його доведеться обстоювати перед собою.

Шаленство і велич - це дві сторони однієї монети.