правда

Будь-яку вежу, фортецю, вал Дощ золотих кружечків брав.

Але у всесвіті поряд з гіркотою існує і насолода, і ім'я цієї насолоди — забуття.

…Сотнями лежали моржі на березі, прийшов мисливець і став одного за іншим прикінчувати палицею. Об'єднавшись, вони могли б легко розчавити його, але вони лежали і не рушали з місця; адже вбивав він лише сусідів — одного за іншим.

... іноді, навіть якщо ти знаєш, чим це все закінчиться, це не означає, що ти не можеш насолодитися всім цим.

Ні, тобі не потрібне їхнє співчуття. Все, що тобі потрібно, – це згадка його імені. Загалом, нехай вони кажуть, що завгодно, аби про нього.

Потрійний рум'янець на її щоках був породжений молодістю, вином та косметикою

Відсікти минуле життя важче, ніж клацнути пальцями; навіть чим клацнути пальцями неіснуючої руки.

… Коротше, нахрен нитки попсували? — Що б з лабіринту повернутись ниткою, — пояснив я. — Ось у голові у вас наче лабіринт, — бабуся намотувала нитку на клубок. — Розум за розум заблукав, і жодні нитки не допоможуть. Звідки розумні думки прийдуть до вас на думку, коли у вас всі виходи в глухий кут.

Тих, хто читає книги, та тих, хто читає журнали, поділяє цілий світ.

Має рацію той, хто щирий.