життя

Якби я не був художником, я навряд чи працював би на пошті чи на восьмигодинній посаді. Думаю, я був би кидалою. І все життя бігав від хлопців із відділу з економічних злочинів.

Колись книжку читали лише деякі — тут, там, у різних місцях. Тому й книжки могли бути різними. Світ був просторий. Але коли у світі стало тісно від очей, ліктів, ротів, коли населення подвоїлося, потроїлося, вчетверілося, зміст фільмів, радіопередач, журналів, книг знизився до відомого стандарту. Така собі універсальна жуйка.

З попелу і праху, з пилу і золи повстануть, ніби золотисті саламандри, старі роки, зелені роки, троянди насолодять повітря, сиве волосся стане чорним, зникне зморшки і складки, все і вся поверне назад і стане насінням, від смерті кинеться до свого, сонця будуть сходити на заході і занурюватися в заграву сходу, місяця будуть спадати з іншого кінця, все і вся уподібниться курчати, що ховається в яйце, кроликам, що пірнають в капелюх фокусника, все і вся пізнає нову смерть, смерть насіння, зе у пору, що передує зачаттю. І це буде зроблено одним лише рухом руки.

Горе налягає сильніше, якщо зауважить, що йому піддаються.

- Ця sms'ка... це не смішно! - Звичайно, не смішно, я ж не поставив смайлик наприкінці.

Той, хто має ім'я, має можливості.

Не блукай зовні, а увійди всередину себе.

Ненависть – важкий багаж. Життя занадто коротке, щоб витрачати його на зло. Воно того не варте.

— До чого ж лежить твоя душа? Дівчина задумалася лише на мить. - До гор. Вони здаються такими високими і величними, близькими до неба, на якому сяють зірки. Тому я люблю перебувати в горах, ближче до неба, ближче до зірок.

- Про що шепоче мій пупсик? — Про те, що нарешті прийшов мій Кріґсік.