Капітан Джек Горобець

Не вбивайте мене! Бо якщо мене вбити, то я... помру...

- Кажуть, ти набираєш команду. — Раз про це стільки кажуть, мабуть, так і є.

— Хіба ти здатен таке провернути? - Вбити мене ти можеш, а от ображати не смій! Хто я по-твоєму?... Капітан Джек Горобець!

Гаразд, беру тебе. Тебе не візьму, ти страшний.

— Забери залізо, напросишся на поразку. — Ти не переміг, ти шахраював! У чесному бою я б тебе заколов! — Ну, тоді боротися чесно явно немає резону.

— Ти невисокої думки про піратів? Адже сам без п'яти хвилин пірат! Випустив ув'язненого, привласнив британський корабель, відплив на ньому з корсарами з Тортуги... і хочеш здобути свій скарб. - Неправда. Клади мене не манять! — Скарб — це не лише срібло та золото.

Вбрання тобі не йде. Вже або сукня, або нічого... А у мене на Перлині суконь немає.

Сумна врахувати того, кому не відомий чудовий і тонкий букет життя на Тортузі. Кмітаєш? Якби всі міста були подібні до цього, чоловіки б у ласці тонули.

— А ну понатиснемо, давай-но, ще! - Усе! Досить! Я за Каріною! — Кинеш мене заради інституції в мереживах?! - Так! — Усі мужики однакові!

- Двох черепах заарканив? - Так, двох морських черепах. — А де взяв мотузку? — Сплів із шерсті... зі спини.