людина

У чорних віконних рамах згорблених меблів тут і там з'являлися профілі старих скуйовджених, наполовину роздягнених жінок; профілі, величні у своїх прогнилих рамах, як грізні портрети прабабусь цього кварталу, де проституція була спадковим званням, як в інших сферах дворянський титул або звання нотаріуса.

Тому що я самодур. Бо зараз у мені прокинулася тітка рідна. Дурна непоправна.

Добру справу часто перевертають Усі ті, кому її й не зрозуміти.

Коли зрадників називають героями (чи героїв зрадниками ), отже настали чорні дні.

Мета великих людей – залишити спадщину, мета дрібних – наслідити.

Краще бути вбитим від мечів. Чим від рук поганих полоненому!

За п'ять секунд у людину не закохаєшся, але передчуття кохання може заронити в душу і п'ятисекундна зустріч.

— Він забрав у мене жінку, яку я любив! — Ця крадіжка така незначна, що вона навіть не передбачена законом.

Я не злюся. Мені не сумно. Я давно вже нічого не відчуваю, окрім фізичного збудження.

З усякого важкого становища зараз же вийдеш, якщо тільки згадаєш, що живеш не тілом, а душею, згадаєш, що в тобі є те, що найсильніше на світі.