людина

Боги покарали його не за вбивство, і не за те, що він подав королеві страву з власного сина - людина має право помститися. Але він убив гостя під своїм дахом, а боги цього не прощають.

Подушка – сніг під теплою щокою. Руки мої пестять завірюху; Ти пішла.

— Це велика, дуже велика людина, яка хоче спокою, але вірить лише у погрози та в насильницькі засоби для її досягнення. Загалом, панове, він великий варвар.

В екзистенції окреслилася тенденція до погіршення життєвих кондицій, або, попросту сказати, справи були хронічні нікуди.

— Але за годину я тобі наскучу... — Ні, не набридайте. —... а смуток нікуди не подінеться, він чекатиме на тебе.

Гнів перемагає страх.

Подумай, Білле. Якщо ти помреш, кому буде діло? Кому до того буде справа? Так, вони поплачуть день, але давай начистоту: всім начхати. Ті небагато, кому буде належати сходити на похорон, зазнають лише роздратування і намагатимуться звалити скоріше. Ось хто ти такий. Ось що ти таке. Ти нічого не означає ні для кого. Подумай про це, Білле.

Можливо, я надто песимістично ставлюся до держави та інших громадських інституцій, проте не чекаю від них нічого доброго. Бюрократія – смерть для будь-якого гарного починання. Я бачив і відчув на власному досвіді безліч грізних її ознак – навіть у порівняно зразковій Швейцарії.

Щоб залишатися собою ми повинні мати: володіти історією свого життя, пам'ятати свою внутрішню драму, свою розповідь. Для збереження особистості людині необхідна безперервність внутрішнього життя.

Якщо не можеш залишитися живим, то не будеш з інших це питати і вбивати їх. Помреш, але більше цього не зробиш.