людина

Жалюгідна, нікчемна пружина моральної діяльності — розум людини!

Кораліо ніжився в полуденній спеці, як важка красуня в суворо зберігається гаремі. Місто лежало біля самого моря на смужці наносної землі. Позаду, ніби навіть нависаючи над ним, вставала стіна Кордильєр. Попереду розстилалося море, усміхнений тюремник, ще непідкупніший, ніж похмурі гори.

Тільки втративши так звану«репутацію», ви починаєте розуміти, який це тягар і як гарна набута такою ціною« свобода».

Так ось, знищити особистість, придушити волю в даному випадку не вдалося, учень був для цього занадто сильний і твердий, занадто гордий і розумний. Замість знищити його особистість вдалося лише навчити його ненавидіти себе самого.

Є чоловіки просто створені, щоб із них вили мотузки. А є жінки, що талано плетуть макраме.

— Отже, що за стратегія? — Ти посміхайся. А ти, Артуре, не посміхайся.

— Чи маєте ви доходи, про які податковим органам не відомо? — Мені доводилося діставати гроші із фонтану.

Завжди так боїшся темряви в собі! Невже ти не розумієш? Поки борешся з темрявою, перебуваєш серед світла.

Коли в тебе в роті пістолет, і ти стискаєш зубами його стовбур, говорити вдається лише одними голосними.

Легше засинати, коли мрієш: так думки повільно заколисують тебе.