життя

Душа — це стіна, до якої ми притулилися спиною, щоб вистояти.

Ви думаєте про сенс життя одразу за всіх людей, а люди цього не люблять. Люди вважають за краще приймати життя таким, яким воно є. Сенсу життя немає. І сенсу вчинків немає. Якщо вчинок приніс вам задоволення - добре, якщо не приніс - значить він був безглуздим.

- Що ти робиш? — Намагаюся читати по губах. Стій, сальса штанина... — Ти не читаєш по губах. - Не читаю.

І як же важливо відчути життя не поодинці, а з кимось разом. Тому що разом завжди сильніше, ніж самотужки.

Своїх кордонів ніхто не знає. Чужих — тим паче.

Зрештою, хто сказав, що дитинство — найщасливіший час життя? О ні, це найстрашніший і найжорстокіший час, пора варварства, коли немає навіть поліції, щоб захистити тебе, є тільки батьки, але вони надто зайняті собою, а їхній світ чужий і незрозумілий.

Але раптом... О, це прокляте слово! Ідучи назавжди, я несу в собі непереборний, малодушний страх перед цим словом. Я боюся його так само як слова "сюрприз", як слів "вас до телефону", "вам телеграма" або "вас просять до кабінету". Я дуже добре знаю, що слідує за цими словами.

Те, що людина здатна багато зробити для себе, використовуючи резервні здібності мозку, сумніву у мене не викликає, але вилікувати іншого... Не уявляю, як таке можливо. Не можна вплинути на іншу людину через повітря.

У Раневської запитали, чи вона не знає причин розлучення знайомої пари. Фаїна Георгіївна відповіла: — Вони мали різні смаки: вона любила чоловіків, а він — жінок.

Може тобі дати ще ключ від квартири, де гроші лежать?