життя

Жінка прощає все, крім зневаги.

— Ти одружишся з Марданом. — Пожалій мене, не віддавай! Невже ти мене зовсім не любиш? - Навіщо ти так говориш? Хто я, звір? Звір віддавав би тебе за Мардана і сміявся, а я не сміюся. Бачиш, я разом із тобою плачу!

Я хочу виглядати чесним. А правда, вона не сяє і не блищить.

— Як мені дізнатися, що це не пастка? - Ніяк. У тому-то і веселощі.

Король повинен дотримуватися закону, тому що тільки закон і робить його королем.

Випадковостей не буває. Хоча ми й приймаємо рішення самі, ми приймаємо їх тому, що є якась найвища невідома сила, вона підказує їх нам. Тут ми не владні. Але в нашій владі вирішити, якою дорогою ми підемо.

Кохання вбиває почуття обов'язку.

- Шантаж - це тяжкий злочин. — Звинувачення у шантажі — теж тяжкий злочин.

Час пройшов так швидко, а йшов так повільно.

Звідки ця спустошеність? - Запитав він себе. - Чому все, що було в тобі, пішло і залишилася одна порожнеча?